МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Розрахунково-графічна робота По курсу „Основи автоматизації виробництва”  Вступ: Потрібно скласти структурну схему та підібрати прилади для вимірювання температури у межах 350-400° С з використанням приладів з уніфікованими сигналами. Структурні схеми визначають основні функціональні частини пристроїв і процесів, їх призначення і взаємозв'язки та використовуються для загального ознайомлення з об'єктом вимірювання. Вони будуються на основі вивчення і аналізу технологічного процесу на окремих об'єктах. Ці схеми розкривають внутрішні зв'язки між вхідними і вихідними величинами, які використовуються для контролю і вимірювань. Єдиної методики побудови структурних схем не існує. Вибір технічних засобів системи вимірювання проводять враховуючи наступні фактори: межі вимірювання контрольованого параметру та властивості вимірюваного середовища; умови вимірювання функції, які будуть виконувати засоби Структурна схема. Підбір приладів № Назва приладу Тип приладу Кількість приладів Коротка технічна х - ка приладу  1  Термоперетворювач опору Платиновий (ТОП) ТСП-1088 1 НСХ-100П, клас допуску В , межі вимірювання,- 200-600 °С, допустиме значення основної похибки,°С 0,3+0,005t  2 Уніфікуючий перетворювач Ш-79 1 Вихідний сигнал, 0-5мА 0-10В, НСХ-100П, межі вимірювання, -200-600 °С, допустима похибка 0,4%.  3 Прилад слідкуючого зрівноваження РП160М1-12 1 НСХ-100П, межі вимірювання 200-500° С, допустима похибка0,5%.   Характеристика підібраних пристроїв. Первинні перетворювачі для вимірювання температури Термоперетворювачі опору. Принцип їхньої роботи ґрунтується на зміні опору провідників або напівпровідників від температури. Матеріали для виготовлення термоперетворювачів опору повинні мати високий і стабільний температурний коефіцієнти опору і стійкі фізико-хімічні властивості. До таких матеріалів належать платина, мідь, рідше нікель, вольфрам. Зміна опору провідників від температури описується рівнянням Rt=R0(1 + αt + βt2 + ...), (1.26) де α β-- термічні коефіцієнти; Rо - опір провідника за 0 °С. У практиці користуються лише першими двома членами ряду. При цьому рівняння (1.26) являє собою пряму лінію (рис. 1.20): Rt=R0(1 + αt) (1.27) Чутливий елемент термоперетворювача опору складається з каркаса, виконаного з кераміки, слюди чи скла, на який біфілярно намотано дріт діаметром 0,04...0,08 мм (рис. 1.21). До чутливого елемента припаюють виводи із срібного або мідного дроту. Його поміщають у сталевий чи латунний каркас з клемною головкою (рис. 1.22). Для збільшення теплового контакту між обмоткою та корпусом застосовують інколи обтиск останнього за формою чутливого елемента. У деяких випадках порожнини між обмоткою і корпусом заповнюють матеріалом з високим коефіцієнтом теплопровідності (порошок оксиду алюмінію). / Рис. 1.20. Статичні характеристики термометрів опору: 1 - металевого; 2 - напівпровідникового / Рис. 1.21. Будова термочутливого елемента термометра опору: 1 – срібні виводи; 2 - фарфорові намистини; 3 - алюмінієва стрічка; 4 - захисні слюдяні пластинки; 5 - платиновий дріт; б - центральна слюдяна пластина Біфілярне намотування усуває індуктивний опір котушки перетворювача під час його використання у схемах змінного струму. Термоперетворювачі опору класифікують за матеріалом, з якого виготовлено чутливі елементи, опорами Rо та R100 за температур 0 і 100 °С: W100=R100/R0=1+100α 2 3 / Рис. 1.22. Конструкція занурюваного термометра опору: 1 - сальниковий ввід; 2 - накривка вивідної головки; З - вивідна головка корпусу; 4 - захисна арматура; 5 - термочутливий елемент Вони мають доволі високу інерційність і значні розміри, що ускладнює, а в багатьох випадках виключає їхнє застосування. Стала часу термометрів звич...